Энциклопедия менеджмента. Менеджмент це
Лекція 10. Основи менеджменту
Керівник не може дозволити собі таку
розкіш, як навчання на помилках.
Принцип американської компанії
"Дженерал Моторз"
10.1.Поняття, сутність і види менеджменту
10.2.Функції менеджменту
10.3.Процес прийняття управлінських рішень
10.4.Підготовка бізнес-плану
Після вивчення лекції Ви повинні:
знати сутність менеджменту й управління та різницю між ними;
знати основні види менеджменту;
знати завдання та функції менеджменту;
знати основні етапи процесу прийняття рішень;
вміти розробляти бізнес-план підприємства.
Поняття, що розглядаються:
Менеджмент - сукупність раціональних методів та організаційних підстав управління фірмою або підприємством.
Фінансовий менеджмент - система принципів, методів, засобів і форм організації грошових відносин.
Менеджер - людина, яка обіймає постійну посаду, наділена повноваженнями щодо прийняття рішень із конкретних видів діяльності фірми, що функціонує в ринкових умовах.
Рішення - вибір, який повинен зробити керівник, щоб виконати обов'язки, покладені на нього відповідно до посади, яку він обіймає.
Бізнес-план - документ, який містить систему ув'язаних в часі та просторі й узгоджених з метою та ресурсами заходів і дій, спрямованих на одержання максимального прибутку в рамках певного проекту.
10.1. Поняття, сутність і види менеджменту
Поняття і сутність менеджменту
Будь-яким підприємством промисловим гігантом чи сімейною перукарнею – необхідно управляти. Коли кажуть "управління підприємством мають на увазі дії його керівника, спрямовані на досягнення певної мети.
Застосування терміну "управління" правомірне щодо загальної характеристики цього виду людської діяльності, а "менеджмент" - щодо змісту, форм і методів конкретного управлінського впливу суб'єкта на об'єкт управління в умовах ринкових відносин.
Менеджмент - сукупність раціональних методів та організаційних підстав управління фірмою або підприємством.
Менеджмент - це сучасна система управління, яка найповніше відповідає функціонуванню соціально-економічних систем в умовах ринкових відносин. Менеджмент - це вид діяльності щодо керівництва людьми в різних організаціях, а також сфера людських знань, які допомагають здійснювати цю функцію. Крім того, зміст поняття "менеджмент" можна розглядати як науку та практику управління, як організацію управління підприємством і як процес прийняття управлінських рішень.
Термін "менеджмент" означає "керівництво людьми".
У спрощеному розумінні менеджмент - це вміння досягати поставлених цілей, використовуючи працю, інтелект і мотиви поведінки інших людей.
Менеджмент розглядається як серія безперервних дій, кожна з яких є певним процесом (рис. 10.1)
Орган або апарат управління
Менеджмент, як особлива управлінська праця, націлений на гнучке пристосування виробничо-збутової діяльності фірми до ринкових умов, що постійно змінюються та регулюються законами розвитку ринкової системи господарювання.
Менеджмент можна розглядати як організацію роботи людей, співробітників, колективу для досягнення поставленої мети найраціональнішим способом.
Менеджмент можна розглядати також як управління будь-якою організацією незалежно від цілей її діяльності: державним закладом, церквою, армією тощо.
Види менеджменту
Розрізняють наступні види менеджменту:
рівні президента, або віце-президента;
функціональний, який може бути: адміністративним, комерційним, фінансовим, інноваційним.
У повсякденній практиці кожна людина критично оцінює свої цілі, завдання, результати. Цей процес називається самоменеджментом.
На будь-якій стадії розвитку підприємства ми маємо справу з менеджментом різного типу: фінансовий, стратегічний, операційний тощо.
Сутність фінансового менеджменту проявляється в управлінні фінансами з метою підвищення ефективності виробництва та розподілу продукту. Він включає, зокрема, фінансовий аналіз і систему прийняття рішень; планування використання короткострокових і довгострокових фінансових ресурсів, аналіз імовірного ризику; прийняття рішень щодо використання фінансових ресурсів і контроль за їх виконанням.
Стратегічний менеджмент - управлінська діяльність підприємства або суб'єкта господарювання щодо розробки цілей і політики довгострокових орієнтирів стосовно закріплення позицій на ринку принципово нових напрямів.
Операційний менеджмент - управлінська діяльність менеджерів нижчої ланки управління (бригадири, майстри), яка полягає у безпосередньому керівництві роботою службовців і робітників, виконанні оперативних планів, графіків випуску продукції і надання послуг.
Основне у менеджменті - визначення мети діяльності підприємства на короткострокову та довгострокову перспективи, що здійснюється з урахуванням оцінки потенційних можливостей підприємства, забезпечення її відповідними ресурсами.
Менеджер, його завдання та обов'язки
Сьогодні тих, хто управляє підприємством, все частіше називають "менеджерами". У сучасному розумінні поняття "менеджер" означає "керівник". Менеджер - це найманий керівник-професіонал, що спеціалізується на збільшенні прибутку. Українською мовою терміни "керівник" і "управлінець" зазвичай вживаються як синоніми. Водночас поняття "управління", "керівництво", "організація" фіксують і відображають ті особливі завдання, які розв'язують керівники у своїй діяльності.
Запам’ятайте!Керівник - це не той, хто обіймає певну посаду в адміністрації, а той, хто реально виконує особливі функції керівництва, управління та організації у Процесах виробництва. Керувати - означає задавати перспективи зміни та розвитку, знати (і вміти), що потрібно зробити для того, щоб досягти бажаного результату.
Сьогодні тих, хто управляє підприємством, все частіше називають "менеджерами". У сучасному розумінні поняття "менеджер" означає "керівник". Менеджер - це найманий керівник-професіонал, що спеціалізується на збільшенні прибутку.
Із розвитком ринкової економіки, крім терміну "менеджер", почали широко використовуватися терміни "бізнесмен", "підприємець", між якими є суттєві відмінності. Бізнесмен - це насамперед ділова людина, яка займається підприємницькою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, бере на себе ризик і несе при цьому відповідальність власним капіталом. Підприємець - це людина, яка бере на себе ризик, пов'язаний з організацією нового підприємства, розробкою нової ідеї, нової продукції або нового виду послуг, які пропонуються суспільству. Менеджер обіймає якусь постійну посаду і в його підпорядкуванні знаходиться та чи інша кількість виконавців.
Оскільки всі підприємці беруть активну участь у формуванні цілей підприємства та керують ними на початку діяльності, то їх усіх можна вважати менеджерами.
studfiles.net
| ukr.coolreferat.com.ua | страница 1 1.Сутнiсть менеджменту.
Звiдси i виникло i iнше поняття: менеджер - це керiвник (управлiнець), котрий працює в господарськiй, перш за все, виробничо-ринковiй сферi i має професiй-нi знання з органiзацiї управлiння виробництвом.2. Мета i завдання менеджменту.
Менеджмент маркетингу -
4. Еволюцiя управлiнської теорiї.
5. Характернi риси та стадiї менеджменту
5. Рівні управління. Управління фарм. службою.
Смотрите также:1. Сутнiсть менеджменту 0.43kb. 1 стр. Мистецтво управлінської діяльності наука управляти: з історії менеджменту дідковська Л. Г., Гордієнко П. Л. Історія вчень менеджменту: Навч посібник. К.: Алерта, 2008. 477 с0.43kb. 1 стр. Мета роботи – розроблення процесу «Підготовка кадрів вищої кваліфікації» в системі менеджменту якістю вищого навчального закладу0.43kb. 1 стр. Кафедра менеджменту0.46kb. 1 стр. Менеджмент Великобританії0.43kb. 1 стр. Початковий етап діяльності уармбо0.43kb. 1 стр. Розроблення елементів системи менеджменту якості на відповідність дсту iso/iec 17025 для агрохімічних лабораторій0.43kb. 1 стр. «управління міжнародним бізнесом» Основна концептуальна установка0.43kb. 1 стр. Провести аналіз вимог міжнародних документів щодо ризик-менеджменту0.43kb. 1 стр. Нейростоматологічні захворювання0.43kb. 1 стр. Політичні комунікації: поняття, сутність, функції0.43kb. 1 стр. Маркетинг в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом0.43kb. 1 стр. |
ukr.coolreferat.com.ua
Что такое менеджмент? | О менеджменте
Ознакомившись с содержанием введения можно узнать:
Что скрывается за понятием «менеджмент» и в чем состоят его основные функции.
Какие существуют разновидности менеджмента. На что направляется управленческая деятельность.
Слово «менеджмент» все более активно вторгается в нашу жизнь, заменяя, привычное понятие «управление» и становясь одним из символов обновления, перехода на путь цивилизованного развития, по которому следуют другие государства. С одной стороны, такая во многом не оправданная замена, является своего рода данью моде на все западное. Однако, с другой стороны, менеджмент и управление — это далеко не одно и то же.
Долгие годы управление в нашей стране было связано с командно-административной системой, являлось одной из основных форм реализации ее господства над всеми сторонами жизни общества и прежде всего над хозяйственной сферой. В этих условиях оно представляло собой деятельность, закрепощавшую людей, ограничивающую их естественное стремление к поиску нового, творчеству, совершенствованию себя и своей работы.
В противоположность этому менеджмент ассоциируется со свободой, с правом и обязанностью принимать самостоятельные решения, и в этом смысле он действительно является для нас чем-то новым, необычным, важным и нужным для успешного строительства новой жизни.
Само понятие management в смысле близком к современному (прежде оно означало «искусство объезжать лошадей») появилось с началом промышленной революции XVIII—XIX вв. Англии, а затем распространилось по всему миру. Рождением своим оно было обязано росту числа крупных предприятий с сотнями и тысячами рабочих. Их владельцы уже не могли квалифицированно руководить в одиночку таким количеством подчиненных и вынуждены были нанимать для этого специальных людей — менеджеров, профессиональных управляющих, реализующих одну или несколько управленческих функций. Группы таких людей, занимающих высшие должности в фирме, и получили название менеджмент, которое по смыслу аналогично русскому слову «руководство».
Практическая реализация управленческих функций этими лицами также называется менеджментом. Она может рассматриваться в двух аспектах. С одной стороны, это — управление организацией, действующей в условиях рынка в режиме «автономного плавания» и связанное с необходимостью принимать самостоятельные решения в любых неожиданных обстоятельствах. В его рамках определяется что, когда и кому производить, как планировать, распределять и эффективно использовать ресурсы, с помощью каких процедур и методов управлять людьми.
С другой стороны, менеджмент — это управление самостоятельным видом деятельности, не обязательно предполагающее создание предприятия и руководство подчиненными, например, организация выступлений звезд эстрады, спортивных и массовых мероприятий и т.п.
Цель менеджмента в том и другом случае — достижение объектом управления некоего желаемого состояния, качественно или количественно отличающегося в лучшую сторону от существующего.
Менеджментом называется и учебная дисциплина, преподавание которой в одном из колледжей США начал в 1881 г. оду Джозеф Вартон...Сегодня на Западе менеджмент существует и как одно из самых распространенных направлений высшего и среднего профессионального образования и как важнейший элемент подготовки любого специалиста.
И, наконец, менеджмент представляет собой совокупность научных знаний и практического опыта междисциплинарного характера из таких областей, как экономика, организация, социология, психология, педагогика, право. До сих пор нет единого мнения по вопросу о том, является ли менеджмент наукой, имеет свой собственный, отличный от других наук предмет, или можно говорить только о «научном менеджменте», интегрирующем соответствующие положения и выводы других наук, опыт многих поколений управляющих и личное искусство каждого. Окончательный ответ здесь еще только предстоит дать, поэтому в данном изложении сознательно опущен вопрос о предмете и методе менеджмента как научной дисциплины.
Менеджмент в принципе не дает готовых рецептов идеальной организации и самых лучших методов решения проблем, пригодных на все случаи жизни, ибо постоянно меняются условия деятельности людей, их цели, задачи. Он учит думать, правильно ставить вопросы и искать на них ответы, а также задает для людей некоторые простейшие правила игры.
Рассмотрим основные виды менеджмента, свойственные современным организациям и связанные с теми или иными процессами, протекающими внутри них, используя в изложении здесь и в дальнейшем по возможности русский термин «управление».
Прежде всего речь должна идти об организационном управлении, объектом которого являются процессы создания организации, формирования ее структуры, механизма реализации управленческих функций, выработки решений, регламентов и инструкций и т.п. В результате складываются необходимые условия нормального функционирования организации и успешного решения стоящих перед ней задач. Но сами эти решения являются уже объектом перспективного или текущего управления.
В рамках первого ставятся долгосрочные цели организации, определяются основные пути их достижения и таким образом обеспечивается ее будущая жизнеспособность. Второе связано с постановкой конкретных задач, координацией процесса их решения, обеспечением его необходимыми материальными, людскими, информационными и финансовыми ресурсами, контролем и оценкой достигнутых результатов, осуществлением необходимых корректив, поощрением или наказанием исполнителей.
Менеджмент имеет несколько объектов, к которым можно отнести: производство, материально-техническое снабжение и сбыт готовой продукции, инновации, маркетинг, кадры, финансы, эккаунтинг (деятельность по учету и анализу хозяйственных процессов).
Управление производством обеспечивает эффективное осуществление процесса создания товаров и услуг. Оно заключается в определении оптимального объема и структуры выпуска продукции; текущих параметров технологического процесса; рациональной загрузки оборудования; расстановке людей; организации подачи материалов, сырья, комплектующих деталей, информации к местам их использования; обеспечении своевременного ремонта оборудования, оперативном устранении сбоев и неполадок в технологическом процессе, контроле качества, ассортимента продукции и услуг; текущем руководстве персоналом, его стимулировании.
Управление материально-техническим снабжением и сбытом готовой продукции состоит в организации заключения хозяйственных договоров, закупки, доставки и хранения сырья, материалов, комплектующих изделий, произведенных товаров, отправки их покупателям.
Управление инновациями, то есть нововведениями, имеет своим объектом процесс научных исследований, прикладных разработок, создания опытных образцов и внедрения новинок в производство.
Управление маркетингом, едва ли не самой важной и сложной на сегодняшний день сферой хозяйственной деятельности организации, занимается вопросами изучения рынков, существующей и перспективной конъюнктуры, формирования каналов сбыта, выработки ценовой и рекламной политики и т.п.
Управление кадрами, которое в настоящее время рассматривается более широко — как социальное управление, решает задачи подбора, расстановки, обучения, повышения квалификации кадров, вознаграждения и стимулирования работников, создания благоприятного морально-психологического климата, улучшения условий труда и быта персонала, поддержания контактов с профсоюзной организацией и разрешения трудовых споров и конфликтов.
Суть финансового управления заключается в составлении бюджета и финансового плана организации, формировании и распределении ее финансовых ресурсов, портфеля инвестиций, оценке текущего и перспективного финансового состояния и принятии необходимых мер по их укреплению.
Наконец, управление эккаунтингом связано с процессом сбора, обработки и анализа данных о работе организации, их сравнения с исходными и плановыми показателями, результатами деятельности других организаций с целью своевременного выявления проблем, вскрытия резервов для более полного использования имеющегося потенциала.
Сущность любой теории или целенаправленной деятельности, в том числе менеджмента, проявляется в функциях, то есть задачах, которые они призваны решать. Функции выделились в результате разделения и специализации управленческого труда. Впервые они сформулированы «отцом» научного менеджмента А. Фойолем, точку зрения которого автор разделяет полностью.
Главной функцией менеджмента считается планирование, включающее целеполагание, рассматриваемое в широком смысле слова. Реализуя ее, управляющий на основе глубокого и всестороннего анализа ситуации, в которой в настоящий момент находится организация, и ее перспектив формулирует цели и задачи на предстоящий период, разрабатывает стратегию действий, составляет необходимые планы и программы для их реализации. Образно говоря, речь здесь идет об определении того, «где мы находимся в настоящее время, куда хотим двигаться и как собираемся это делать».
Практическое воплощение замыслов, содержащихся в планах, программах, стратегиях берет на себя организационная функция. Она реализуется через создание и размещение объектов управления и их элементов, определение порядка их функционирования, установление и регламентацию связей между ними, формирование структуры управления, обеспечение деятельности необходимой документацией.
Реализация целей организации осуществляется посредством совместной деятельности людей. Чтобы последняя была успешной, ее нужно координировать, направлять в нужную сторону, обеспечивать необходимый уровень взаимодействия между участниками. В подобной координации, или регулировании, суть третьей функции менеджмента.
Ни одна задача не будет успешно решена с должным качеством и минимальными затратами, если работники — руководители и исполнители — не будут в этом заинтересованы. Отсюда вытекает еще одна важнейшая функция менеджмента — мотиваци-онная. Она заключается в определении потребностей людей (а последние часто сами не знают, чего хотят), выборе наиболее подходящего и действенного в данной ситуации способа их удовлетворения с тем, чтобы обеспечить максимальную активность персонала.
Результаты деятельности организации и ее сотрудников необходимо время от времени проверять, оценивать и корректировать. Это составляет содержание контрольной функции менеджмента. Ее элементом является учет, то есть сбор, обработка, анализ и хранение информации о состоянии объекта управления и внешней среды; определение минимально необходимого объема этой информации для нужд управления.
Контроль как таковой призван заблаговременно выявлять надвигающиеся опасности, обнаруживать ошибки, отклонения от существующих стандартов и тем самым создавать основу для совершенствования работы. Безусловно, по его результатам могут делаться и «оргвыводы», связанные с поощрением или наказанием исполнителей, однако поиск «мальчиков для битья» не является его задачей.
www.pragmatist.ru
© 2005-2018, Национальный Экспертный Совет по Качеству.
